Новини

ПУТІВНИК ПОСЛУГИ ДЕМО ВЕРСІЯ ГОСТЬОВА КНИГА НАПИСАТИ НАМ НОВИНИ ОСВІТИ ПЕРЕКЛЮЧИТЬ НА РУССКИЙ ЯЗЫК

Ми пропонуємо заняття онлайн (теорія + тестові завдання): - на потоках (заняття відкриваються почергово, згідно з Програмою-календарем); - за індивідуальним графіком (заняття відкриваються одночасно після оплати і доступні до 15 червня 2014 р.).

Українська мова

та література

канд. філологічних наук, доц ент

А. М. Агафонова,
учитель вищої категорії, ст. вчитель
О. Р. Зушман,
учитель вищої категорії, ст. вчитель
Н. Г. Шуліка

Математика

канд. фіз.-мат. наук, доцент

О. О. Карлова,
учитель-методист,
заслужений вчитель України
Н. Л. Кінащук,
доктор фіз.-мат. наук, професор
М. М. Попов

Історія України

учитель-методист,
учитель вищої категорії
Н. М. Сивак

Інструктивно-методичні матеріали «Створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня ЗНЗ

Додаток до листа МОН
від 18.07.2013 № 1/9-503

Інструктивно-методичні матеріали

«Створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»

І. Загальні положення

Інструктивно-методичні матеріали розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону праці».

Державна політика з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в галузі освіти базується на ряді принципів, з яких основними є пріоритет життя і здоров’я учасників навчально-виховного процесу, повна відповідальність роботодавця, власника або уповноваженого ним органу, керівника загальноосвітнього навчального закладу (далі – навчального закладу) за створення належних, безпечних і здорових умов праці і навчання, запобігання нещасних випадків та професійних захворювань.

Безпечні умови навчання і праці створюються відповідним середовищем, що сприяє зміцненню здоров’я, збереженню життя і не спричиняє травмування учасників навчально-виховного процесу.

Проведення занять у групі продовженого дня повинно відповідати вимогам безпеки відповідно до:

Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63;

Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2004 року за № 1121/9720;

Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2009 року № 1121;

Державних будівельних норм ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 27 червня 1996 року № 117;

Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти України, Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30 вересня 1998 року № 348/70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 1998 року за № 800/3240 (далі – Правила пожежної безпеки);

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533;

Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 року № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 року за № 969/6160 (далі - Положення про організацію роботи з охорони праці).

ІІ. Основні вимоги безпеки під час навчально-виховного процесу

Організація і проведення навчально-виховного процесу у групі продовженого дня в початковій та основній школах здійснюється вихователем, учителем іншим працівником навчального закладу (далі - вихователь). Склад групи продовженого дня і прізвище вихователя затверджуються наказом керівника навчального закладу на початку начального року.

Навчальні приміщення (класні кімнати, кабінети) повинні бути віддалені чи ізольовані від приміщень, що є джерелами шуму, запахів (майстерні, спортивні, актові зали, їдальні, харчоблоки тощо) та об’єктів можливої підвищеної небезпеки для учнів.

Приміщення для відпочинку (сну) учнів 1 класу слід обладнувати в окремій кімнаті (блоці), де відсутні шуми та запахи. Під час сну вихователь має стежити за учнями, котрих розміщують на другому ярусі ліжок, утримуючи в належному стані поручні, паски для їхнього страхування. Тривалість відпочинку (сну) першокласників 1,5 год.

У приміщеннях навчального закладу, зокрема, в класних кімнатах (кабінетах) температура повітря повинна бути 17 – 20 ºС, у спальних приміщеннях – 18 – 20 ºС.

Відповідно до вимог повітряно-теплового режиму класні кімнати (кабінети) слід провітрювати на перервах. Наскрізне провітрювання навчальних приміщень слід здійснювати до початку і після закінчення занять, на великих перервах. Фрамугами та кватирками слід користуватися протягом всього року. Вікна дозволяється відчиняти вихователю або техпрацівникові у приміщеннях лише 1-го поверху. На другому та третьому поверхах можна відкривати лише фрамуги, кватирки.

У разі несправності будь-якого шкільного обладнання, меблів учні мають негайно припинити користування ними, вихователь повинен повідомити про це керівника або завідувача господарською частиною навчального закладу.

Пожежна безпека в групі продовженого дня забезпечується відповідно до Правил пожежної безпеки, зокрема, не дозволяється використовувати джерела відкритого вогню (свічки, гасові лампи та ліхтарі тощо), нестандартні електронагрівальні пристрої з метою опалення класних приміщень, використовувати електроплитки, електрочайники, кип’ятильники для приготування їжі, за винятком спеціально обладнаних приміщень.

У разі виникнення пожежі вихователь має негайно організовано вивести учнів з приміщення навчального закладу згідно з планом евакуації, повідомити про це адміністрацію навчального закладу, викликати службу порятунку за відповідним номером телефону. При евакуації вихователю необхідно переглянути усі шафи, столи, де учні могли б заховатися, останнім вийти з приміщення класної кімнати, закривши щільно вікна і двері, щоб полум’я не поширювалось до інших приміщень.

При незначному загорянні слід негайно відключити електроприлади та загасити полум’я первинними засобами пожежегасіння, можна збити полум’я одягом, накрити мокрою тканиною. Таку роботу виконують вихователі, технічні працівники (дорослі). Вогнегасники мають розміщуватися на стендах або пожежних щитах, про місце знаходження яких зазначається у планах евакуації зі шкільного приміщення.

Для практичного застосування правил безпеки під час евакуації необхідно проводити навчальну евакуацію учнів під час проведення Дня цивільного захисту в навчальному закладі.

У класній кімнаті (кабінеті) групи продовженого дня мають бути розміщені правила поведінки учнів на прогулянках, інструкції з пожежної та електробезпеки, правила дорожнього руху тощо.

ІІІ. Організація та безпечне проведення навчально - виховної роботи з учнями у групі продовженого дня

3.1. Вимоги щодо організації навчально-виховного процесу

Відповідальність за життя і здоров’я учнів під час проведення занять у групі продовженого дня покладається на вихователя, який проводить їх.

Під час проведення занять у групі продовженого дня учням дозволяється перебувати в класних кімнатах, кабінетах, спортзалі, шкільних майстернях лише під наглядом вихователя, користуватися спортінвентарем, займатися на спортивних майданчиках з тренажерним спортивним обладнанням після проведення вихователем інструктажу з безпеки проведення таких занять. Під час проведення спортивних занять учні мають користуватися спортивним одягом та взуттям, що відповідають їхньому розміру.

Учням не дозволяється залишати територію навчального закладу без дозволу вихователя. Це може призвести до небезпечних ситуацій, що спричиняють нещасні випадки.

Одним із видів діяльності учнів у групах продовженого дня є рухлива активність на повітрі до початку самопідготовки (прогулянки, рухливі і спортивні ігри, суспільно – корисна праця на пришкільній ділянці тощо), а після завершення самопідготовки – участь у заходах емоційно-розвивального характеру (робота в гуртках, ігри, вікторини, підготовка і проведення концертів художньої самодіяльності тощо). Тривалість прогулянки для учнів протягом дня має бути не меншою, ніж 1,5 год.

Під час самопідготовки учні мають дотримуватися правил безпечної поведінки, як під час уроків. Учнів, які виконали завдання самопідготовки раніше інших, слід завантажити іншими видами робіт з навчальної діяльності (за вибором учня).

Для профілактики стомлюваності, зору, зняття напруження та формування правильної постави учнів початкової і основної школи на заняттях (уроках) у групі продовженого дня слід проводити фізкультпаузи, фізкультхвилинки, гімнастику для очей (через кожні 15 – 20 хв навчальної діяльності протягом заняття).

На перервах учні повинні дотримуватися правил безпеки: не бігати коридорами, не штовхатися, не застосовувати фізичну силу проти товаришів, не влаштовувати бійки, не ображати інших тощо, не сідати на підвіконня, перила східців, елементи системи опалення тощо. Рухатися коридором слід з правого боку, підніматися та спускатися на поверхи приміщення - сходинками праворуч.

Для організації і контролю порядку у другій половині навчального дня (групах продовженого дня) призначається щоденне чергування вихователів згідно з графіком, затвердженим керівником навчального закладу.

Учні мають виконувати вказівки вихователя, чергового вихователя (учителя) щодо дотримання правил безпечної поведінки, адекватно реагувати на зауваження та пропозиції дорослих, чергових учнів.

До господарських, технічних приміщень навчального закладу вхід учням без дозволу вихователя забороняється.

Під час роботи в групі продовженого дня вихователь повинен звертати увагу учнів на вимоги безпеки до об’єктів можливої підвищеної небезпеки на території навчального закладу, перелік яких визначається керівником навчального закладу в плані роботи з цивільного захисту.

Ігри з учнями на території навчального закладу слід проводити, як правило, на ігрових майданчиках, засипаних піском або гравієм, чи ділянках з трав’яним покривом (засіяних невисокою травою).

Не дозволяється стороннім особам відвідувати учнів під час проведення занять без дозволу чергового вихователя (учителя), чергового заступника керівника навчального закладу.

На підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють) дозволяється відпускати учнів у зручний для батьків час у супроводі дорослих (родичів, старших учнів, інших осіб, які вказані у заяві). Якщо за заявою батьків (осіб, які їх замінюють) учневі дозволено залишати групу продовженого дня і самостійно прямувати додому після закінчення занять, відповідальність за здоров’я і життя учня несуть батьки (особи, які їх замінюють).

Після закінчення занять у групі продовженого дня учні в супроводі вихователя організовано залишають класну кімнату (кабінет) і приміщення навчального закладу.

Після закінчення занять у групі продовженого дня чи позакласних заходів перебування учнів у приміщенні та на території навчального закладу не дозволяється.

3.2. Вимоги до організації суспільно - корисної праці

та робіт з самообслуговування учнів

Під час проведення занять у групі продовженого дня учні беруть участь у різних видах трудової діяльності навчального закладу. При цьому вони повинні дотримуватися правил безпеки і дбайливо ставитися до шкільного майна.

До трудової діяльності в навчальному закладі відноситься суспільно-корисна праця, самообслуговування та інші види діяльності: утримання в чистоті і порядку класної кімнати (кабінету), спортивних майданчиків, робота на пришкільних ділянках (озеленення, посадка, полив, догляд за рослинами тощо), робота в куточку живої природи, садках, оранжереях, теплицях тощо.

Усі види робіт повинні проводитися з дотриманням правил охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.

У процесі самообслуговування учні можуть виконувати прибирання класних кімнат (кабінетів) лише вологим методом з наступним провітрюванням приміщення. Миття підлоги дозволяється учням лише з 10 років з використанням швабри і гумових рукавичок.

Учні 2 – 4 класів можуть брати участь у прибиранні території навчального закладу, доглядати за квітами, а учні 5 – 9 класів – у генеральному та щоденному прибиранні пришкільної ділянки (підмітати, очищувати від снігу, саджати, поливати дерева тощо). Одноразова тривалість роботи із самообслуговування учнів 2 – 4 класів не повинна перевищувати 30 хв (1 год на тиждень), для учнів 5 – 9 класів – 45 хв (2 год на тиждень). Учні повинні працювати у спеціальному одязі (відповідне взуття, халат чи фартух, головний убір, гумові рукавички).

Перед кожним видом праці вихователь повинен провести інструктаж з безпеки роботи з відповідними інвентарем та пристосуванням.

Учні не допускаються до виконання роботи, що є небезпечною для їхнього життя і здоров’я (робота із значним фізичним навантаженням, миття вікон, використання хімічних речовин для прибирання, очищення даху від снігу, льоду, перенесення скла та виробів з нього, прибирання санітарних кімнат, сходів, спортивних приміщень, догляд за хворими тваринами тощо).

3.3. Вимоги до забезпечення учнів групи продовженого дня питною водою і харчуванням

Для забезпечення учнів питною водою обладнуються питні фонтанчики, автоматичні крани з температурою води не більше + 25º С. Допускається забезпечення класної кімнати (групи) спеціальними ємкостями (пляшками) з питною водою та одноразовими склянками.

Організація харчування учнів у навчальному закладі здійснюється відповідно до нормативних документів Міністерства охорони здоров’я України.

При харчоблоці навчального закладу повинні бути списки учнів, які знаходяться на диспансерному обліку і потребують дієтичного харчування.

Вихователь зобов’язаний чітко організовувати харчування учнів згідно з порядком, визначеним відповідним наказом керівника навчального закладу.

Контроль за організацією харчування та правилами поведінки учнів у їдальні здійснює вихователь.

3.4. Вимоги до організації та безпечного проведення

екскурсій, походів, практичної діяльності в довкіллі

Практична діяльність учнів групи продовженого дня у довкіллі здійснюється з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей, пізнавальних можливостей, здібностей, інтересів учнів, зі створенням безпечних умов для їхнього життя і здоров’я.

Рішення про можливість проведення прогулянки, екскурсії тощо на відкритому повітрі приймає вихователь.

При спекотній погоді бажано не проводити прогулянки під відкритим сонцем. У таку погоду учні мають знаходитися під тентом чи спеціальним накриттям або в бесідках з покрівлею. Знаходячись на сонці, кожен учень (учениця) має одягнути головний убір.

У дощову, засніжену погоду прогулянки на свіжому повітрі проводяться під накриттям – тентами, у захищеному від вітру та снігу місці.

Для організації та проведення місцевих екскурсій, походів у межах міста, села наказом директора навчального закладу призначається керівник екскурсії (учитель, вихователь), який визначає маршрут екскурсії, готує відповідні документи на її проведення.

Перед проведенням екскурсії керівник повинен ретельно обстежити ту ділянку природного оточення, куди будуть приведені учні, обрати безпечні місця, де відсутні небезпека нападу хижих, отруйних тварин (змій, павукоподібних, багатоніжок тощо); болота, трясовини тощо.

Підготовлену інформацію про місцеву фауну та флору, про можливі зустрічі з небезпечними та хижими тваринами, з отруйними рослинами, грибами під час екскурсії (походу) та способи захисту від них керівник екскурсії має повідомити учасників.

Місце екскурсії та відстань до неї визначається, виходячи з фізичних можливостей учнів. При цьому слід ураховувати особливості дороги і стан погоди.

Перед проведенням екскурсії (походу) слід провести інструктаж з питань безпечної поведінки учнів під час заходу. До організації та проведення практичної діяльності в довкіллі доцільно залучати і батьків.

Під час перевезення учнів до місця екскурсії (походу) за допомогою транспорту (залізничного, автотранспорту, міського електротранспорту тощо) слід користуватися правилами безпеки, що зазначені в Основних вимогах щодо забезпечення безпечного перевезення пасажирів під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України від 25 травня 2007 року. № 450/167, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 червня 2007 року за № 614/13881.

3.5. Планування роботи вихователя групи продовженого дня з питань безпеки життєдіяльності

Відповідно до листа Міністерства освіти України від 15 травня 1995 року № 1/9-169 до посадової інструкції вихователя мають вноситися конкретні обов’язки та відповідальність з безпеки життєдіяльності.

До плану роботи вихователь групи продовженого дня включає пункти щодо:

проведення днів, тижнів, місячників, заходів з актуальних питань безпеки життя і здоров’я учнів;

перегляду фільмів про шкідливість тютюнопаління, наркоманії, токсикоманії, алкоголізму, ігроманії з урахуванням вікових особливостей дітей; проведення бесід, творчих конкурсів, читання науково-популярної літератури з різних аспектів здорового способу життя і профілактики захворювань, інших питань безпеки життєдіяльності;

організації, підготовки та оформлення матеріалів виставок, стендів з питань безпеки життєдіяльності тощо.

Особливу увагу слід приділити роботі з попередження побутового травматизму, ознайомленню з діями у разі виникнення нещасних випадків у побуті, наданню першої домедичної допомоги потерпілим.

Планування роботи в групі продовженого дня передбачає проведення групових занять, конкурсів, спортивних змагань, стартів та інших культурно-масових заходів, що сприяють зміцненню здоров’я учнів, вчать учнів правил безпечної поведінки під час навчально-виховного процесу і в побуті.

При організації і проведенні планової роботи в групі продовженого дня слід використовувати навчально-наочні посібники, технічні засоби навчання, що знайомлять учнів з правилами безпечної поведінки.

3.6. Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності в групі продовженого дня

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці перед початком навчального року на першому занятті в групі продовженого дня та перед виконанням кожного завдання, пов’язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів тощо, а також перед початком канікул вихователь проводить з учнями первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності, який реєструється в журналі групи продовженого дня відповідно у графах «Короткий запис виховних заходів» або «Час проведення та зміст спортивної години, прогулянок».

Позаплановий інструктаж з учнями проводиться у разі нещасного випадку, що трапився під час навчально-виховного процесу.

Цільовий інструктаж проводиться з учнями перед проведенням позакласних, позашкільних заходів (екскурсії, походи, спортивні змагання тощо), суспільно-корисної праці (прибирання територій, приміщень, робота на навчально-дослідних ділянках тощо).

Позаплановий та цільовий інструктажі проводить вихователь, який відповідає за проведення заходу.

Реєстрація позапланового та цільового інструктажів здійснюється у журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, що знаходиться в класній кімнаті (кабінеті).

Інструктаж з безпеки життєдіяльності перед проведенням спортивних ігор, прибиранням території навчального закладу, інших робіт у групі продовженого дня не реєструється у вищезазначеному журналі, запис про проведення такого інструктажу вихователь робить у журналі групи продовженого дня.

Реалізація вихователем вимог безпеки життєдіяльності учнів гарантує їх безпеку навчання у групі продовженого дня.

Про підготовку до 2013-2014 навчального року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 894 від 04 липня 2013 року

Про підготовку до 2013/2014 навчального року

З метою забезпечення підготовки до початку 2013/2014 навчального року наказую:

1. Провести підсумкову колегію Міністерства освіти і науки: "Стан готовності загальноосвітніх навчальних закладів до нового навчального року та впровадження державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти" - 27 серпня 2013 року.

2.1. Завершити проведення на загальних зборах педагогічних колективів (за участю представників батьківських комітетів, рад та піклувальних рад навчальних закладів) звітувань керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів про виконану за рік роботу, а також про використання коштів, що надійшли як благодійна допомога навчальним закладам, з обов'язковим оприлюдненням фінансових звітів на відповідних веб-сайтах;

2.2. Організувати оперативне розвезення підручників для загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів (із загальноосвітніх предметів);

2.3. До 15 серпня 2013 року вжити заходів щодо якісної підготовки загальноосвітніх, дошкільних та професійно-технічних навчальних закладів до організованого початку 2013/2014 навчального року, забезпечення належного стану безпеки життєдіяльності учнів та вихованців;

2.4. До 1 жовтня 2013 року завершити підготовку навчальних закладів до роботи в осінньо-зимовий період, вжити заходів щодо реалізації програм з енергозбереження, забезпечити облаштування (там, де це необхідно) теплих вбиралень;

2.5. Вжити заходів щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти осіб, які потребують корекції фізичного розвитку (обладнання пандусів, ліфтів або підйомників, спеціальних туалетних кімнат та вбиралень);

2.6. Рекомендувати провести 28 – 30 серпня 2013 року конференції педагогічних працівників, колегії, у ході яких обговорити стан готовності загальноосвітніх навчальних закладів до нового навчального року та впровадження державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти, а також питання, напрацьовані під час проведення Всеукраїнської акції «Нові стандарти – нова школа» та вжити заходів для вирішення можливих проблем;

2.7. До 23 серпня 2013 року завершити комплектування дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів педагогічними працівниками;

2.8. Забезпечити неухильне виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 p. № 646 "Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку" та вжити заходів щодо повного охоплення дітей і підлітків шкільного віку різними формами навчання;

2.9. До 25 вересня 2013 року проаналізувати стан охоплення дітей дошкільною освітою та вжити невідкладних заходів щодо стовідсоткового залучення дітей п'ятирічного віку до різних форм здобуття дошкільної освіти;

2.10. До 31 серпня 2013 року провести набір учнів до 1-х та 10-х класів, забезпечити раціональне комплектування інших класів (груп) навчальних закладів системи загальної середньої освіти;

2.11. До 16 серпня 2013 року забезпечити необхідні умови для навчання та виховання учнів молодших класів, залучення для цього місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємців, громадськості, меценатів та спонсорів;

2.12. До 31 серпня 2013 року провести набір учнів до професійно-технічних навчальних закладів;

2.13. Забезпечити виконання обсягів державного замовлення прийому учнів до професійно-технічних навчальних закладів, укладання договорів з державною службою зайнятості, зацікавленими підприємствами та організаціями на підготовку кадрів;

2.14. Завершити створення кожним дошкільним і загальноосвітнім навчальним закладом власних веб-сайтів;

2.15. До 16 серпня 2013 року провести огляди стану підготовки дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів до нового навчального року;

2.16. Вжити заходів щодо передплати дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами офіційних видань Міністерства: "Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, України" та газети "Освіта України", фахових періодичних видань;

2.17. Продовжити роботу щодо переходу усіх загальноосвітніх навчальних закладів на однозмінний режим роботи;

2.18. Забезпечити організацію регулярного безкоштовного підвезення до місць навчання і додому учнів та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, які цього потребують, у разі необхідності, до 23 серпня 2013 року переглянути та затвердити маршрути руху шкільних автобусів;

2.19. Вжити організаційних заходів щодо отримання навчальними закладами державних актів на володіння землею, яка за ними закріплена;

2.20. Забезпечити урочисте проведення 1 вересня 2013 року Дня знань;

2.21. Надати оперативну інформацію щодо організованого початку 2013/2014 навчального року відповідно до департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), департаменту професійно-технічної освіти (Супрун В.В.) 2 вересня 2013 року до 12 години.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б. М.

Міністр Д.В. Табачник

МОН затверджено план розвитку інклюзивної освіти

У Міністерстві освіти затвердили заходи щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року.

Забезпечення виконання визначених заходів покладене на Департамент загальної середньої та дошкільної освіти, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, регіональні департаменти та управління освіти і науки.

Також департамент загальної середньої та дошкільної освіти МОН узагальнюватиме інформацію про стан виконання затверджених заходів з метою інформування Адміністрації Президента України до 10 вересня щороку, починаючи з 2013 року.

З переліком заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року можна ознайомитися у відповідному наказі Міністерства освіти і науки.

Про підготовку до 2013-2014 навчального року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 894 від 04 липня 2013 року

Про підготовку до 2013/2014 навчального року

З метою забезпечення підготовки до початку 2013/2014 навчального року наказую:

2.12. До 31 серпня 2013 року провести набір учнів до професійно-технічних навчальних закладів;

2.14. Завершити створення кожним дошкільним і загальноосвітнім навчальним закладом власних веб-сайтів;

2.17. Продовжити роботу щодо переходу усіх загальноосвітніх навчальних закладів на однозмінний режим роботи;

2.20. Забезпечити урочисте проведення 1 вересня 2013 року Дня знань;

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б. М.

Міністр Д.В. Табачник

Джерело: http://osvita.ua

Додаток до листа МОН
від 18.07.2013 № 1/9-503

Інструктивно-методичні матеріали

І. Загальні положення

Проведення занять у групі продовженого дня повинно відповідати вимогам безпеки відповідно до:

ІІ. Основні вимоги безпеки під час навчально-виховного процесу

ІІІ. Організація та безпечне проведення навчально - виховної роботи з учнями у групі продовженого дня

3.1. Вимоги щодо організації навчально-виховного процесу

До господарських, технічних приміщень навчального закладу вхід учням без дозволу вихователя забороняється.

3.2. Вимоги до організації суспільно - корисної праці

та робіт з самообслуговування учнів

3.3. Вимоги до забезпечення учнів групи продовженого дня питною водою і харчуванням

Контроль за організацією харчування та правилами поведінки учнів у їдальні здійснює вихователь.

3.4. Вимоги до організації та безпечного проведення

екскурсій, походів, практичної діяльності в довкіллі

Рішення про можливість проведення прогулянки, екскурсії тощо на відкритому повітрі приймає вихователь.

3.5. Планування роботи вихователя групи продовженого дня з питань безпеки життєдіяльності

До плану роботи вихователь групи продовженого дня включає пункти щодо:

проведення днів, тижнів, місячників, заходів з актуальних питань безпеки життя і здоров’я учнів;

організації, підготовки та оформлення матеріалів виставок, стендів з питань безпеки життєдіяльності тощо.

3.6. Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності в групі продовженого дня

Позаплановий та цільовий інструктажі проводить вихователь, який відповідає за проведення заходу.

Про безпечне проведення навчальних занять у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій ЗНЗ

№ 1/9-497 від 17.07.2013

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
Автономної Республіки Крим,
департаменти (управління) освіти і науки обласних,
Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій, Інститути післядипломної
педагогічної освіти

Про використання Інструктивно-методичних

матеріалів з питань створення безпечних

умов для роботи у кабінетах інформатики та

інформаційно-комунікаційних технологій

загальноосвітніх навчальних закладів

Надсилаємо для використання у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів Інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення навчальних занять у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів».

Зазначені матеріали будуть розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua та надруковані у фахових виданнях.

Додаток: Інструктивно-методичні матеріали на 7 арк.

Заступник Міністра Б. М. Жебровський

Додаток

до листа МОН

від 17.07.2013 № 1/9-497

Інструктивно-методичні матеріали

«Безпечне проведення навчальних занять у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів»

Відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про охорону праці» державна політика щодо охорони праці і безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу (далі – навчального закладу) базується на принципі пріоритетності їхнього життя і здоров’я, повної відповідальності керівника навчального закладу за створення належних, безпечних і нешкідливих умов навчання і праці та запобігання нещасних випадків і професійних захворювань.

Запорукою збереження здоров’я і життя учасників навчально-виховного процесу під час роботи в кабінеті інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі - КІІКТ) навчального закладу є дотримання вимог безпеки життєдіяльності (сукупність знань і навичок зі зміцнення та збереження здоров’я, життя, знання вимог пожежної, радіаційної, електробезпеки, попередження травматизму тощо).

1. Перелік нормативно-правових документів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, що регулюють питання навчання в КІІКТ

- Положення про організа організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 р. № 563, зареєстроване в Міністерстві юстиції 20 листопада 2001 р. за № 969/6160 (зі змінами) (далі - Положення про організацію роботи з охорони праці);

- Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 р. № 63 (далі – ДСанПіН 5.5.2.008-01);

- Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах ДСанПіН 5.5.6.009-98», затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30 грудня 1998 р. № 9 (далі - ДСанПіН 5.5.6.009-98);

- Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20 травня 2004 р. № 407, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 червня 2004 р. за № 730/9329 (далі – Положення про кабінет інформатики);

- Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 16 березня 2004 р. № 81, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 травня 2004 р. за № 620/9219 (далі - Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики);

- Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджені спільним наказом Міністерства освіти України і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30 вересня 1998 р. № 348/70, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 17 грудня 1998 р. за № 800/3240 (далі - Правила пожежної безпеки);

- Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 р. № 4, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 р. за № 93/2533 (далі – Правила безпечної експлуатації електроустановок);

- Нормативи наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 р. № 128, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 березня 2002 р. за № 229/6517;

- Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 р. № 15, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05);

- Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 18 квітня 2006 р. № 304, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07 липня 2006 р. за № 806/12680 (далі – Положення про порядок проведення навчання з охорони праці);

- Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 31 серпня 2001 року № 616, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2001 року за № 1093/6284 (далі – Положення про порядок розслідування нещасних випадків).

2. Основні вимоги безпеки в кабінеті інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання

Основною метою створення КІІКТ є забезпечення належних умов для проведення навчально-виховного процесу з розв'язання завдань, визначених цілями та змістом освітньої галузі «Технології» Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 та Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462.

КІІКТ повинен розміщуватися в окремому приміщенні і мати допоміжне приміщення (лаборантську).

Приміщення КІІКТ має відповідати вимогам:

ДСанПіН 5.5.2.008-01;

Правил безпечної експлуатації електроустановок;

Правил пожежної безпеки.

Облаштування, обладнання, реконструкція КІІКТ здійснюється відповідно до вимог ДСанПіН 5.5.2.008-01 та ДСанПіН 5.5.6.009-98.

Обладнання, яке створює навчальне середовище і використовується для проведення навчально-виховного процесу в КІІКТ, має відповідати вимогам безпеки життєдіяльності.

Електротехнічне обладнання КІІКТ повинно відповідати вимогам електробезпеки, передбаченим Правилами безпечної експлуатації, Правилами безпеки під час навчання в кабінетах інформатики, іншими нормативними документами.

У КІІКТ дозволяється використовувати кіно-, відео- та мультимедійну апаратуру з урахуванням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок.

Сучасні технічні засоби навчання, до яких належить комп’ютер, мультимедійний проектор, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо, мають бути заземленими за схемами, які розміщені в технічних описах та інструкціях, що додаються до пристроїв.

Технічне обслуговування та ремонт комп’ютерної техніки КІІКТ проводять підприємства, які здійснюють сервісне обслуговування і мають право на проведення таких робіт відповідно до угод, які укладають навчальні заклади.

Основна система електроживлення повинна використовуватися тільки для підключення навчального комп'ютерного комплексу.

Відповідно до Правил пожежної безпеки КІІКТ обладнується системою автоматичної пожежної сигналізації, переносними вогнегасниками та засобами аварійного відключення живлення.

Комплектність, типи та розташування шкільних меблів у КІІКТ та лаборантській відповідає вимогам санітарно-гігієнічних правил і норм.

Засоби навчання, якими обладнано КІІКТ, можуть використовуватися для навчання інших навчальних предметів у позаурочній роботі. Позакласні заняття з інформатики проводяться тільки в присутності вчителя.

Тривалість та періодичність навчальних занять, чисельність навчальних груп у КІІКТ визначаються ДСанПіН 5.5.6.009-98.

Готовність КІІКТ до навчального процесу перед початком навчального року перевіряє комісія, створена відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці.

Завідувач КІІКТ розробляє паспорт кабінету, у якому зазначаються основні його параметри: освітлення, площа, наявність інженерних мереж (водопостачання, каналізація, вентиляція, тепломережа, електромережа), забезпечення меблями, обладнанням, підручниками, навчальними посібниками, приладдям, науково-методичними і науково-популярними журналами тощо.

У кожному КІІКТ мають бути інструкції до проведення практичних робіт, інструкції до програмних засобів та систем програмування тощо; інструкції з безпеки і журнал реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності.

З метою попередження та запобігання нещасних випадків під час роботи в КІІКТ необхідно дотримуватися вимог безпеки, що визначаються Правилами безпеки під час навчання в кабінетах інформатики.

КІІКТ має бути обладнаний аптечкою з набором медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь та інформацією про місце знаходження і номер телефону найближчого лікувально-профілактичного закладу, де можуть надати кваліфіковану медичну допомогу.

У разі нещасного випадку з учнем під час роботи в КІІКТ учитель (лаборант) повинен терміново повідомити про це керівника і службу охорони праці навчального закладу, організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому, викликати медпрацівника навчального закладу, за потреби організувати виклик швидкої допомоги. Робота з розслідування нещасного випадку проводиться відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків.

3. Відповідальність і обов’язки завідувача КІІКТ, учителя інформатики, лаборанта щодо забезпечення безпеки життєдіяльності учнів

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці відповідальність за створення належних, безпечних і здорових умов навчання і праці в КІІКТ несе керівник навчального закладу.

Відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інвентарю несуть завідувач КІІКТ, учителі інформатики.

Відповідальність за стан електрообладнання, вентиляції, водопровідної та каналізаційної систем і сантехнічних споруд у КІІКТ несуть особи, призначені наказом керівника навчального закладу.

Учитель інформатики контролює роботу лаборанта і надає йому практичну допомогу з метою попередження нещасних випадків.

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці завідувач КІІКТ, учителі інформатики проходять один раз на три роки навчання з безпеки життєдіяльності з наступною перевіркою знань.

До обов'язків завідувача КІІКТ з питань безпеки життєдіяльності входить:

- забезпечення безпечних умов для проведення уроків і позаурочної роботи;

- проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності;

- контроль за дотриманням учнями в КІІКТ правил поведінки, чистоти, порядку, правил безпечної експлуатації електротехнічного і іншого обладнання, дотриманням правил пожежної безпеки;

Робоче місце вчителя обладнується системою управління електроживленням навчального комп'ютерного комплексу, яка забезпечує його включення (відключення).

Лаборант КІІКТ, який працює під керівництвом завідувача, учителя інформатики, допомогає їм в організації і проведенні навчальних занять, демонстрацій, позаурочної роботи з навчального предмета;

4. Проведення інструктажів з питань безпеки життєдіяльності

Навчання з питань безпеки життєдіяльності в умовах роботи в КІІКТ навчальних закладів проводиться за допомогою інструктажів відповідно до Положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці, яким визначається порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів.

Інструктажі з безпеки життєдіяльності з учнями проводить завідувач КІІКТ (учитель інформатики).

Перед початком роботи учнів у КІІКТ завідувач кабінету проводить первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності, який знайомить їх з правилами поведінки в кабінеті. Запис про проведення первинного інструктажу робиться в спеціальному журналу реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в кабінеті (згідно з додатком).

Первинний інструктаж перед кожним практичним заняттям у КІІКТ проводиться учителем інформатики за інструкціями з безпеки під час навчання відповідно до виконуваних робіт і реєструється в класному журналі на сторінці предмета у розділі про зміст уроку: «Інструктаж з БЖД». Учні, які інструктуються, не розписуються про такий інструктаж.

При порушенні учнями правил, норм, вимог нормативно-правових актів з питань безпеки життєдіяльності, що можуть призвести або призвели до травмування, аварії, пожежі та інших надзвичайних ситуацій, проводиться позаплановий інструктаж з безпеки життєдіяльності. Позаплановий інструктаж також проводиться на робочому місці при введенні в дію нових нормативно-правових актів з питань безпеки життєдіяльності, зміні умов виконання навчальних завдань, у разі скоєння нещасних випадків тощо.

Запис про проведення позапланового інструктажу з безпеки життєдіяльності здійснюється в спеціальному журналі реєстрації інструктажів (додаток).

Цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності з учнями проводиться у разі організації позанавчальних, позашкільних заходів (олімпіад, турнірів з предмета тощо), при ліквідації аварії, надзвичайної ситуації тощо.

Реєстрація проведення цільового інструктажу з безпеки життєдіяльності здійснюється у спеціальному журналі реєстрації інструктажів (додаток).

Додаток

______________________________________

назва загальноосвітнього навчального закладу

Розпочато: ________20…р.

Закінчено: ________20…р.

Журнал

реєстрації первинного, позапланового, цільового

інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів

у кабінеті інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій

№

з/п

Прізвище, ім’я та по батькові особи, яку інструк-

тують

Дата прове-

дення інстру-ктажу

Клас

Назва інструк-

тажу,

назва інструк-

ції

Прізвище, ім’я та по батькові особи, яка проводила інструктаж

Підпис особи, яка проводила інструк-

таж

Підписи особи, яку інструк-

тували

Учні розписуються у журналі інструктажу, починаючи з 9 класу

Додаток до листа МОН
від 18.07.2013 № 1/9-503

Інструктивно-методичні матеріали

І. Загальні положення

Проведення занять у групі продовженого дня повинно відповідати вимогам безпеки відповідно до:

ІІ. Основні вимоги безпеки під час навчально-виховного процесу

ІІІ. Організація та безпечне проведення навчально - виховної роботи з учнями у групі продовженого дня

3.1. Вимоги щодо організації навчально-виховного процесу

До господарських, технічних приміщень навчального закладу вхід учням без дозволу вихователя забороняється.

3.2. Вимоги до організації суспільно - корисної праці

та робіт з самообслуговування учнів

3.3. Вимоги до забезпечення учнів групи продовженого дня питною водою і харчуванням

Контроль за організацією харчування та правилами поведінки учнів у їдальні здійснює вихователь.

3.4. Вимоги до організації та безпечного проведення

екскурсій, походів, практичної діяльності в довкіллі

Рішення про можливість проведення прогулянки, екскурсії тощо на відкритому повітрі приймає вихователь.

3.5. Планування роботи вихователя групи продовженого дня з питань безпеки життєдіяльності

До плану роботи вихователь групи продовженого дня включає пункти щодо:

проведення днів, тижнів, місячників, заходів з актуальних питань безпеки життя і здоров’я учнів;

організації, підготовки та оформлення матеріалів виставок, стендів з питань безпеки життєдіяльності тощо.

3.6. Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності в групі продовженого дня

Позаплановий та цільовий інструктажі проводить вихователь, який відповідає за проведення заходу.

Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у 2013-14н.р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-480 від 08 липня 2013 року

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
Автономної Республіки Крим,
управління (департаменти) освіти і науки,
Київської, Севастопольської
міських державних адміністрацій

Ректорам (директорам) Кримського
республіканського, обласних інститутів
післядипломної педагогічної освіти,
Київського університету імені Бориса Грінченка,
інституту післядипломної освіти
Севастопольського міського
гуманітарного університету

Про методичні рекомендації з питань
організації виховної роботи у навчальних
закладах у 2013/2014 навчальному році

Міністерство надсилає для практичного використання методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році.

Просимо довести їх до відома керівників навчальних закладів та педагогічних працівників.

Рекомендації будуть розміщені на сайті МОН www.mon.gov.ua та на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua

Додаток на 12 арк.

Заступник Міністра Б.М. Жебровський

Додаток до листа
Міністерства освіти і науки України
від 08.07.13 № 1/9-480

Методичні рекомендації
з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році

В Україні забезпечено правове регулювання питань функціонування системи освіти, всіх її рівнів і підсистем, діяльності навчальних закладів різних типів і форм власності, організації різних форм навчання.

Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344 затверджено Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.

Серед основних завдань Національної стратегії є побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

1. Ключовим нормативним документом у сфері освітньої політики щодо виховання є наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243, яким затверджено "Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України".

Орієнтири виховання розроблені для практичного використання заступниками директора з виховної роботи, педагогами-організаторами, класними керівниками, вихователями у своїй практичний діяльності. Так у цьому документі подано перелік виховних заходів для проведення у школі, а також перелік можливих виїзних заходів залежно від регіону України, зокрема:

тематичні екологічні екскурсії;
експедиції;

маршрути "вихідного дня";
виїзні форми навчання у школах та позашкільних навчальних закладах;
комплексні навчально-тематичні екскурсії.

Крім того, в Орієнтирах виховання подано перелік сайтів, рекомендованих для використання, та календар державних, народних, професійних і неофіційних свят.

Відповідно до орієнтирів виховання у сучасній школі виховання учнів здійснюється у контексті громадянської і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства і держави.

Метою Орієнтирів виховання є створення цілісної моделі виховної системи у загальноосвітньому навчальному закладі на основі громадянських та загальнолюдських цінностей.

2. Особливої уваги потребують питання превентивного виховання.

Превентивне виховання забезпечується на законодавчому рівні Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства"; Законом України від 21.06.2001 № 2558-ІІІ "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"; постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 № 2140 "Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки", постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 № 350 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1209 "Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року".

Плануючи роботу із означеного напрямку необхідно взяти до уваги, що упродовж минулого року неповнолітніми або за їх участю скоєно 14 238 злочинів. Стосовно дітей учинено 9677 злочинів, у тому числі 2885 - тяжких та особливо тяжких злочинів. Від протиправних діянь потерпіло 10 590 дітей, у тому числі 2961 малолітня дитина (до 14 років).

Особливістю криміногенної ситуації в підлітковому середовищі є зміна її структури в бік зростання корисливих злочинів. Найпоширенішими злочинами залишаються крадіжки, тобто майнові злочини, які складають майже 66 % усіх злочинів, скоєних підлітками. Значною мірою на стан оперативної ситуації впливає незайнятість населення та трудова міграція.

На кінець минулого року у підрозділах кримінальної міліції у справах дітей органів внутрішніх справ України перебувало 14 тис. 213 дітей.

Із них:

1 тис. жіночої статі;
1 тис. 777 дітей віком до 11 років;
1 тис. 557 дітей віком від 11 до 14 років;
5 тис. 665 дітей віком від 14 до 16 років;
6 тис. 814 дітей віком від 16 до 18 років.

Непокоїть той факт, що на обліку перебувають дівчата - 860 осіб.

Найбільша кількість дітей які перебувають на обліку це учні загальноосвітніх навчальних закладів - 7 тис. 915 осіб, 3 тис. 116 осіб становлять учні професійно-технічних навчальних закладів; 152- студенти, курсанти вищих навчальних закладів.

Залишається складним питання обліку дітей, які вживають наркотичні засоби та алкогольні напої.

У минулому році поставлено на облік 1 тис. 830 дітей, схильних до вживання алкогольних напоїв, із них з діагнозом "алкоголізм" - 26 осіб.

Поставлено на облік 887 дітей, схильних до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з них з діагнозом "наркоманія" - 62 особи.

До адміністративної відповідальності притягнуто 2006 неповнолітніх за вчинення дрібного хуліганства (ст. 173 КУпАП), 7796 - за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і появу в громадських місцях у стані сп'яніння (ст. 178 КУпАП), 3998 - за доведення дорослими особами неповнолітніх до стану сп'яніння (ст. 180 КУпАП).

Основними причинами вчинення неповнолітніми протиправних дій є недостатній життєвий досвід, схильність до наслідування дорослих, не завжди позитивний вплив на дітей оточуючого середовища, намагання звільнитися від опіки з боку батьків, віра в безкарність, недостатній рівень самокритичного ставлення до власних вчинків, хибна оцінка складних життєвих ситуацій, вживання спиртних напоїв чи наркотичних речовин, безконтрольність з боку вихователів та недостатній рівень профілактичної роботи з неповнолітніми тощо.

Беручи до уваги зазначене вище та наказ Міністерства від 03.08.2012 № 888 "Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року, пріоритетними в роботі навчальних закладів із означеної проблеми залишаються:

упровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь, проведення тижнів правових знань;
використання інтерактивних педагогічних технологій, зокрема ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в малих групах на уроках правознавства та в позакласній діяльності;
впровадження шкільного самоврядування в начально-виховний процес;
ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;
запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;
впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками навчально-виховного процессу;
перетворення навчальних закладів на зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату тощо.

Одним із дієвих способів встановлення безпечного, комфортного середовища у навчальному закладі, вирішення учнівських конфліктів є впровадження програм примирення серед однолітків, які навчають учнів засвоїти навички вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом за допомогою медіаторів (посередників) шляхом створення у навчальних закладах шкільних служб порозуміння. Діяльність цих служб дозволяє формувати у школярів навички співпраці, будувати ефективну систему вирішення конфліктних ситуацій у закладі, забезпечувати психологічно здорове середовище в учнівському колективі.

Інформація про ці форми роботи, досвід та методичні матеріали розміщена на офіційному сайті МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua, сторінка "Позашкільна освіта, виховна робота та захист прав дитини").

З метою профілактики та усунення явищ дискримінації і насильства в учнівському середовищі, створення безпечного середовища в навчальних закладах необхідно впроваджувати інтерактивні форми роботи за навчально – методичним посібником "Організація роботи з розв’язання проблем насильства в школі" (схвалений для використання на засіданні науково-методичної комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді, Науково-методичної ради з питань освіти МОНмолодьспорту України від 22 травня 2012 року, протокол № 2).

Адміністрації та педагогічним працівникам навчальних закладів України необхідно забезпечити неухильне виконання спільного наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2004 № 5/34/24/11 "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення".

Окрім того зауважуємо, що відповідно до Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, з метою підтримки дітей, що проживають у таких сім’ях, попередження безпритульності й бездоглядності, насильства над неповнолітніми, підліткової злочинності та правопорушень, запобігання торгівлі дітьми педагогічним колективам необхідно здійснювати:

внутрішній облік дітей, які потребують посиленої уваги з боку педагогічного працівника, соціального педагога;
інформувати служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, дорадчий орган по роботі з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, при органах виконавчої влади;
розробляти плани психолого-педагогічного супроводу таких дітей;
контролювати відвідування ними навчальних закладів та якість навчання;
активно залучати до громадської та гурткової роботи в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах тощо.

3.Особливої ваги набуває питання патріотичного виховання підростаючого покоління.

Указом Президента України "Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" передбачено проведення заходів з патріотичного виховання молоді, виховання шанобливого ставлення до пам’яті про Перемогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни.

Міністерством спільно із Міністерством оборони України затверджено спільний план заходів щодо виховання патріотично свідомої молоді, зокрема, використовувати ефективні засоби взаємодії з підростаючим поколінням задля шанування ним військової історії та підняття престижу Збройних сил і військової служби.

Рекомендуємо Всеукраїнську військово-патріотичну спортивну гру "Зірниця" у 2013-2015 роках присвятити саме цим подіям, спрямувати роботу з підготовки учасників гри на вивчення героїчних сторінок історії українського народу в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра "Сокіл" ("Джура") проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.06.2012 № 687 "Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру "Сокіл" («Джура»), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 липня 2012 року за № 1094/21406. У 2013-2014 навчальному році будуть проходити обласні (міські) етапи Всеукраїнської гри "Сокіл" ("Джура").

Для забезпечення змістовного дозвілля, патріотичного виховання, формування почуттів любові до України, поваги до народних традицій, національних цінностей українського народу, зміцнення духовного і фізичного здоров’я дітей, їх активного та доступного відпочинку рекомендуємо залучати скаутські організації, які входять до складу Національної Організації Скаутів України.

Діяльність скаутських громадських організацій регламентується законами України від 05.02.1993 № 2998-ХІІ "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", від 01.12.1998 № 281-XIV "Про молодіжні та дитячі громадські організації"; Указом Президента України від 06.10.1999 № 1284 "Про першочергові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики та підтримки молодіжних громадських організацій". Указ Президента України від 28.03.2008 № 279 "Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні", Постанова Верховної Ради України від 01.11.2011 № 3984 "Про відзначення 100-річчя українського скаутського руху", наказ Міністерства освіти і науки від 05.05.2008 № 367 "Про сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні" передбачають виконання відповідних заходів щодо підтримки та розвитку скаутського руху.

Основними шляхами використання потенціалу Національної Організації Скаутів України у вихованні учнівської молоді може стати проведення акцій за участю скаутів і школярів; залучення фахівців скаутського руху до виховної роботи навчальних закладів; ознайомлення педагогів з методикою виховної роботи скаутських організацій через систему спільних семінарів, конференцій, тренінгів за такими темами: "Освіта протягом життя на основі Скаутського Методу", "Скаутський Метод - ефективна система самоосвіти молоді", "Особливості формування скаутських груп на базі загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів", "Скаутська молодіжна програма", "Система малих груп у скаутському русі", "Взаємодія педагогів, батьків і місцевої громади з питань виховання дітей та молоді".

Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти підписано договір про співпрацю з Національною організацією скаутів України. Науково-методичною комісією з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України схвалено для використання навчальну програму "Юні скаути" (автори Власенко С. С., Майдибура А. В.), програму розміщено на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти у вкладці "Позашкільна освіта" (www.iitzo.gov.ua), надруковано у збірнику "Позашкілля: навчальні програми" (бібліотека "Шкільний світ", 2013 рік).

Детальну інформацію про діяльність Національної організації скаутів України можна отримати на офіційному сайті www.ukrscout.org.

Патріотичному, культурно-історичному, естетичному вихованню, розвитку творчих та інтелектуальних здібностей сприятиме залучення дітей та молоді до колекціонування поштових марок.

Зауважуємо, що щороку Всесвітній поштовий союз (спеціалізована установа ООН) проводить для дітей віком від 10 до 15 років конкурс творів епістолярного жанру. Соціально спрямована тематика конкурсних завдань дає можливість дітям поміркувати над важливими проблемами людства, висловити свою думку, проявити небайдужість до навколишнього середовища та сформувати власну громадянську позицію. Детальну інформацію про конкурс можна знайти на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» (www.ukrposhta.com).

4. Важливим завданням школи є підготовка підростаючої молоді до дорослого, сімейного життя.

В умовах постійних демографічних і соціальних змін в Україні (зростання кількості розлучень, самотніх людей, перевищення смертності над народжуваністю) втрачаються сімейні цінності, руйнуються відносини, підвищується ризик розлучень, знижується вага виховної функції сім’ї.

Відродити в сімейному житті численні народні звичаї, котрі становлять серцевину сімейно-побутової культури і мають потужний виховний потенціал, – одне з найважливіших і невідкладних завдань батьків, педагогів, усієї громадськості.

Від рівня духовної культури сім’ї залежить і рівень культури та вихованості дитини. Культура сім’ї насамперед визначається тим, чи шанують батьки своїх предків, один одного, чи бережуть честь свого роду, родини.

У плеканні історичної пам’яті наших дітей, вихованні шанобливого ставлення до роду, сім’ї важливе значення має живе спілкування з найближчими людьми в колі родини у формі бесід і розповідей про далеких предків, рід, сім’ю, історію українського народу, рідного краю, села чи міста або селища. Для того, щоб успішно діяти, педагогу та класному керівникові необхідно добре знати історію української сім’ї.

Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти розроблений проект Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України "Щаслива родина", що містить основні положення, які стосуються підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства, та пройшов громадське обговорення. Концепція схвалена Вченою радою Інституту (протокол № 9 від 14 листопада 2012 року).

Міністерство рекомендує в навчальних закладах впроваджувати програми підготовки молоді до створення сім»ї як осередку взаємин, які ґрунтуються на засадах культурних норм і цінностей, формування відповідального батьківства і надіслало для впровадження курс за вибором/ факультатив "Сімейні цінності" (лист від 02.04.13 № 1/9-235).

Одним із головних критеріїв діяльності навчальних закладів має бути здійснення такої політики, при якій батьки відчувають свою визначальну роль у справах учнівського та педагогічного колективів.

Міністерство наполегливо рекомендує широко залучати до навчально-виховного процесу батьківську громадськість, створювати так звані "Трикутники: учні, батьки, педагоги", проводити Батьківські форуми - відкриті діалоги безпосередніх і щирих дітей з досвідченими та мудрими батьками для вироблення спільних поглядів на вирішення проблем у стосунках, адже запорукою порозуміння є спроба зрозуміти одне одного та зробити крок назустріч.

Ця дієва форма спілкування батьків і дітей найшла своє поширення в регіонах, зокрема дуже вдало в цьому напрямку працюють Рівненська, Вінницька, Тернопільська , Запорізька області та м. Севастополь.

5. В планах роботи навчальних закладів необхідно передбачити заходи щодо відзначення таких важливих пам’ятних та ювілейних дат 2013-2014 навчального року, зокрема:

11-13 вересня 2013 року – 365 років з часу Пилявецької битви (1648) українського повстанського війська на чолі з Б. Хмельницьким проти польсько-шляхетської армії;
13 жовтня – 125 років від дня народження Михайла Яковича Калиновича (1888-1949), українського мовознавця і літературознавця;
25 листопада – 175 років від дня народження Івана Семеновича Нечуя-Левицького (1838-1918), видатного письменника та публіциста (Постанова Верховної Ради України від 22 травня 2012 року № 4804 "Про відзначення 175-річчя з дня народження Івана Нечуя-Левицького");
06 грудня – 100 років з дня народження Миколи Михайловича Амосова (1913-2002) українського лікаря-хірурга, вченого, письменника, громадського діяча, академіка (Постанова Верховної Ради України від 6 вересня 2012 року № 5214 "Про відзначення 100-річчя з дня народження Миколи Амосова");
09 грудня – 150 років від дня народження Бориса Дмитровича Грінченка (1863-1910), українського письменника, вченого-мовознавця, педагога, бібліографа, громадсько-політичного діяча, автора Словника української мови, голови Київської "Просвіти", автора ряду шкільних підручників (Постанова Верховної Ради України від 4 липня 2012 року № 505 "Про відзначення 150-річчя з дня народження Бориса Грінченка");
1000 років з дня заснування Свято-Усікновенського Лядівського скельного чоловічого монастиря (Постанова Верховної Ради України від 5 липня 2012 року № 5115 "Про відзначення 1000-річчя з дня заснування Свято-Усікновенського Лядівського скельного чоловічого монастиря");
500 років місту Скалат Підволочиського району Тернопільської області (проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про підготовку та відзначення у 2013 році 500-річчя міста Скалат Підволочиського району Тернопільської області");
180 років з часу утворення "Руської трійці" - літературного гурту, заснованого та очолюваного Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким, що розпочав процеси культурного та національного відродження на західноукраїнських землях (Постанова Верховної Ради України від 05 жовтня 2011 року № 3818 "Про відзначення 180-річчя утворення "Руської трійці" та 175-річчя випуску альманаху "Русалка Дністрова");
125 років з часу відкриття історичного музею України в Києві;
100 років з дня заснування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (Указ Президента України від 26 жовтня 2012 року № 614 "Про відзначення 100-річчя Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського");
70 років визволення Запоріжжя (14 жовтня 1943 року) під час Великої Вітчизняної війни;
70 років визволення Дніпропетровська (25 жовтня 1943 року) під час Великої Вітчизняної війни;
70 років визволення Києва (6 листопада 1943 року) під час Великої Вітчизняної війни.

У 2014 році виповнюється:

200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, видатного українського поета, письменника, художника, громадського діяча, філософа, етнографа, історика (розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 167 "Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання");
120-річчя від дня народження Олександра Петровича Довженка, геніального українського кінорежисера, видатного письменника і публіциста, класика світового кінематографа (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 144 "Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення у 2014 році 120-річчя від дня народження Олександра Довженка");
150-річчя від дня народження І. С. Їжакевича (проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про утворення Організаційного комітету з підготовки та відзначення у 2014 році 150-річчя від дня народження І. С. Їжакевича)
80-річчя від дня народження Леоніда Кравчука (проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про відзначення 80-річчя від дня народження Леоніда Кравчука").

Також слід врахувати в планах роботи відзначення загальнодержавних свят України (наказ Монмолодьспорту від 31.10.2011 № 1243).

Матеріали роботи серпневих конференцій рекомендуємо розмістити на сайтах обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

На замітку.

Накази та інструктивно-методичні листи Міністерства з питань виховної роботи:

1. Наказ від 07.09.2000 № 439 "Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України";

2. Наказ від 25.01.2007 № 44 "Про затвердження заходів на виконання Державної програми "Репродуктивне здоров’я нації" на період до 2015 року";

3. Наказ від 24.11.2009 № 1061/4128 "Про проведення щорічного Всеукраїнського фестивалю-конкурсу "Молодь обирає здоров’я";

4. Наказ від 01.02.2010 № 59 "Про вжиття заходів щодо запобігання насильству над дітьми";

5. Наказ від 29.03.2010 № 255 "Про виконання законодавчих вимог у зв’язку із прийняттям Закону України від 21 січня 2010 року № 1824 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв";

6. Наказ від 30.12.2010 № 1313 "Про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 № 2140 (План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки);

7. Наказ від 30.12.2010 № 1312 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Національної кампанії "Стоп насильству!" на період до 2015 року";

8. Наказ від 20.06.2011 № 596 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс "Парк педагогічної майстерності";

9. Наказ від 31.10.2011 № 1243 "Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України";

10. Наказ від 16.12.2011 № 1443/779 "Про затвердження Положення про Всеукраїнську військово-патріотичного спортивну гру "Зірниця";

11. Наказ від 11.06.2012 № 677 "Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту з формування громадянської культури та підвищення рівня толерантності у суспільстві";

12. Наказ від 19.07.2012 № 827 "Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо запобігання торгівлі людьми на період до 2015 року";

13. Наказ від 03.08.2012 № 888 "Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року";

14. Інформаційно-методичний лист від 20.09.2012 № 1/9-656 щодо проведення заходів з відзначення Дня партизанської слави за участю керівництва держави;

15. Інформаційно-методичний лист від 29.11.2012 № 1/9-860 щодо заходів у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років;

16. Інформаційно-методичний лист від 02.04.2013 № 14.1/10-977 щодо підготовки та відзначення у 2014 році 120-річчя від дня народження Олександра Довженка;

17. Інформаційно-методичний лист від 02.04.2013 № 1/9-235 щодо впровадження навчальних програм "Сімейні цінності";

18. Інформаційно-методичний лист від 05.04.2013 № 1/9-254 щодо організації та проведення заходів у Шевченківському національному заповіднику.

Список рукописів навчальних видань, які схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України:

Протокол від 01 квітня 2011 року № 1:

збірник "Пам`ять – енергія вічності. 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні присвячується" (авт. Федунова Т. М.).

Протокол від 04 липня 2011 року № 2:

методичний посібник "Формування міжкультурного діалогу серед дітей шкільного віку" (авт. Жданова І. А., Єргієва Л. В., Гусак Н. Є., Зеленська О. В.).

Протокол від 22 травня 2012 року № 2:

навчально-методичний посібник "Організація роботи з розв’язання проблеми насильства в школі" (авт. М. Е. Ясеновська, Є. В. Дубровська);
комплекс навчальних програм сімейного виховання "Сімейні цінності" для учнів 8-9 класів (авт. О. В. Мельник, Т. В. Кравченко, Л. В. Канішевська, Г. Г. Ковганич, В. І. Кириченко, Л. В. Корецька, В. І. Прит).

Протокол від 25 вересня 2012 року № 3:

навчальний посібник "Соціалізація особистості: історико-теоретичний аспект" (авт. Р. Г. Новгородський);
навчальна програма факультативного курсу "Екологія особистості та родини" для 10-11 класів (авт. О. І. Скоробагатська, Я. К. Шифріна).

Протокол від 12 березня 2013 року № 1:

методичний посібник для вчителів "Традиції та звичаї українців" (авт. І. Ю. Квасниця);
науково-методичний посібник "Підготовка учнів інтернатних закладів до життєдіяльності у відкритому суспільстві" (авт. колектив: Л. В. Канішевська, С. О. Свириденко, Л. В. Кузьменко, Л. В. Єременко, О. І. Ігнатова, С. В. Удовицька, А. І. Грітчина);
навчально-методичний посібник для соціальних педагогів, практичних психологів та вихователів "Не смійся з мене: просвітницько-профілактична програма тренінгових занять" (авт. Лора Паркер Роерден, за заг. ред. Т. Л. Лях);
методичний посібник "Етапи Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр." для організації виховної роботи у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України (кер. робочої групи Ю. В. Шиловцев).

Протокол від 30 квітня 2013 року № 2:

посібник "Як сформувати світоглядну позицію особистості в дитячому об’єднанні" (автори: Окушко Т. К., Пащенко О. В., Чиренко Н. В., Кравченко О. В., Зайченко А. Б., Чорна К. І.);
посібник "Виховання ціннісного ставлення до людини у молодших школярів" (авт. Третяк О. П.);
посібник "Збірник програм факультативних курсів для роботи працівників психологічної служби школи" (за наук. ред. В. Г. Панка);
практико-орієнтований посібник навчальної програми "Сімейні цінності" (9 годин) для педагогічних працівників (авт. колектив: О. В. Мельник, Т. В. Кравченко, Л. В. Канішевська, В. Г. Панок);
навчально-методичний посібник до навчальної програми "Сімейні цінності" (35 годин) для педагогічних працівників (автори: В. І. Прит, С. І. Тесленко, З. В. Охрименко, Л. В. Корецька)
навчально-методичний посібник до навчальної програми "Сімейні цінності" (70 годин) для педагогічних працівників (авт. колектив:О. В. Мельник, Т. В. Кравченко, Л. В. Канішевська, В. Г. Панок);
посібник "Ризикована поведінка" (авт. Т. Ф. Алєксєєнко, Кушнарьов С. В.).

"Майбуття", №13-16, 2013р. Електронна версія

У випуску вміщено методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2013-14 н.р.
Зміст:

Державний стандарт: високі вимоги, нові підходи (В. Очеретянко)
Науково-методична робота в регіоні у контексті оновлення змісту освіти.
Дошкільна освіта: досягнення та пріоритетні завдання.
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в початкових класах у 2013-14н.р.
Методичні рекомендації щодо вивчення навчальних дисциплін в основній школі.
Методичні рекомендації щодо навчання дітей з особливими потребами у 2013-14н.р.
Пріоритетні завдання психологічної служби у 2013-14н.р.
Про науково-методичне забезпечення системи виховної роботи у навчальних закладах.
Методичні рекомендації щодо роботи шкільної бібліотеки.
Професійний стрес: як його уникнути?

Завантажити газету.

Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності навчальних закладів

Наказ МОН № 772 від 17.06.13 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 772 від 17 червня 2013 року

Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінювання
діяльності дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних
навчальних закладів

Відповідно до законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту", Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 305, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778, Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 р. № 1240, Положення про атестацію професійно-технічних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1996 р. № 200, Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24.07.2001 № 553, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 8 серпня 2001 р. за № 678/5869, та з метою вдосконалення програмно-методичного забезпечення оцінювання результатів діяльності дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, організації проведення атестаційної експертизи наказую:

1. Затвердити:

2. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести Орієнтовні критерії до відома місцевих органів управління освітою та керівників дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 14.02.2005 № 99 "Про затвердження Орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів".

4. Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення і взаємодії із засобами масової інформації та громадськими об’єднаннями (Марченко А.В.) в установленому порядку зробити відмітку у справах архіву.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б. М. та Голову Державної інспекції навчальних закладів України Гончаренка М.Ф.

Міністр Д.В. Табачник

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 19.06.2013

Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності навчальних закладів

Наказ МОН № 772 від 17.06.13 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 772 від 17 червня 2013 року

1. Затвердити:

Міністр Д.В. Табачник

За матеріалами: Освіта.ua

Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності навчальних закладів

Наказ МОН № 772 від 17.06.13 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 772 від 17 червня 2013 року

1. Затвердити:

Міністр Д.В. Табачник

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049

E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

Від 20.05.13 № 1/9-349

На № від

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим,
департаменти (управління) освіти і науки
обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної освіти

Загальноосвітні навчальні заклади

Про навчальні плани
загальноосвітніх навчальних закладів

та структуру 2013/2014 навчального року

Надсилаємо для використання в роботі рекомендації щодо навчальних планів та структури 2013/2014 навчального року (додаються).

Додаток на 7 арк.

Заступник Міністра Б. М. Жебровський

С. Дятленко

481-47-60

Додаток

до листа Міністерства освіти

і науки України

від 20.05.2013р. № 1/9-349

Навчальні плани на 2013/2014 навчальний рік

Робочі навчальні плани на 2013/2014 навчальний рік складаються:

для 1-2-х класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572;

для 3-4-х класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682;

для 5-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551;

для 6-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834;

для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів: 5 клас – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551 (додаток 8); 6-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834;

для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1-2 класи – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (додатки 4-5 ); 3-4 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182 чи Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682 (додаток 4); 5 клас - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551; 6-9 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 (додаток 19);

для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу: 1-2 класи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (додатки 6-7 ); 3-9 класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291, з урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 № 682); 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 (додатки 21 та 22);

для 8-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 23.05.2012 р. № 616;

для білінгвальних класів: 5 клас - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551; 6-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (додаток 20);

для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку: І ступінь (підготовчий, 1-4 класи) – за Типовими навчальними планами спеціальних навчальних закладів цього типу, затвердженими наказом МОН України від 03.11.2004 р. № 849 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 852); ІІ ступінь (5-10) класи – за Типовими навчальними планами спеціальних навчальних закладів цього типу, затвердженими наказом МОН України від 26.08.2008 р. № 778 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.09.2009 № 852); 11-12 класи – за Типовими навчальними планами спеціальних навчальних закладів цього типу, затвердженими наказом МОН України від 02.11.2004 р. № 842, з урахуванням змін, затверджених наказом МОН України від 22.08.2005 р. № 489.

для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл – 6-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66 (додатки 20, 21); 10-11 (12) класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834 (додатки 24, 25).

6-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов можуть користуватися варіантами навчальних планів, доведеними до місцевих органів управління освітою та навчальних закладів листом МОН України від 14.06.2005 № 1/9-321. За цим варіантом можуть також складатись робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, які передбачають вивчення двох мов національних меншин (замість другої іноземної мови планується мова національної меншини); для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (додаток 15).

Структура 2013/2014 навчального року.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” 2013/2014 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр - з 2 вересня по 27 (28 для шкіл, які працюють за шестиденним робочим тижнем) грудня, ІІ семестр - з 13 січня по 30 (31) травня.

Закінчується навчальний рік проведенням навчальних екскурсій у 1-4 класах (2 – 5 червня), навчальних екскурсій та практики у 5-8 і 10 класах (2 червня – 13 червня) і державної підсумкової атестації випускників початкової (13 – 22 травня), основної (2 – 16 червня) і старшої (23-29 травня) школи.

Вручення документів про освіту рекомендуємо провести для випускників 9-х класів - 18-19 червня, 11-х класів – 31травня -1 червня.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно, осінні з 28 жовтня по 3 листопада, зимові з 30 грудня по 12 січня, весняні з 24 по 30 березня.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул, зокрема, проведення для учнів 1 класу додаткових тижневих канікул; навчальну практику та навчальні екскурсії за рішенням закладу можна провести в інші терміни, або впродовж навчального року.

Розроблення робочих навчальних планів.

Робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Робочі навчальні плани містять пояснювальну записку та таблиці розподілу навчального часу між навчальними предметами. На титульній сторінці також зазначається навчальний рік на який розроблено плани.

У пояснювальні записці слід вказати:

- тип навчального закладу, кількість класів та учнів, що навчаються;

- Типові навчальні плани, за якими розробляються робочі навчальні плани, для початкової, основної та старшої школи із зазначенням наказу Міністерства, яким вони затверджені, включаючи номери додатків;

- за потреби (для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів) - обґрунтування перерозподілу навчального часу між предметами, передбаченого Типовими навчальними планами;

- інформацію про реалізацію варіативної складової навчальних планів;

- особливості організації навчального процесу.

Таблиці розподілу навчального часу розробляються для початкової, основної та старшої школи на окремих аркушах.

Для закладів, які працюють в режимі «повного дня», окремо додаються таблиці розподілу навчального часу, передбаченого на додаткове опрацювання навчальних дисциплін у другій половині дня. Звертаємо увагу на те, що кількість часу для додаткового опрацювання визначена для кожного класу ДСанПіН 5.5.2.008-01 і не повинна перевищувати показників наведених у таблиці:

Клас	Кількість часу на день для додаткового опрацювання навчальних предметів в режимі школи повного дня
1	-
2	45 хв.
3	1 години 10 хв.
4	1 год. 30 хв.
5	2,5 години
6	2,5 години
7	3 години
8	3 години
9	3 години
10	4 години
11	4 години

За потребою, спеціалізовані навчальні заклади (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї, колегіуми, можуть перерозподіляти у 6-11 класах кількість годин між навчальними предметами у межах 15 відсотків. При цьому, вилучення з навчального процесу предметів інваріантної складової не допускається. Години на вивчення предметів інваріантної складової можуть перерозподілятися, у сторону зменшення, не більше ніж у два рази у порівнянні з показниками Типових навчальних планів.

При розробленні робочих навчальних планів розподіл навчального часу між навчальними предметами здійснюється для кожного шкільного класу окремо. Для цього слід визначитись з Типовим планом на основі якого здійснюється зазначений розподіл.

Для початкової та основної школи це може бути Типовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, Типовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національних меншин, Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською чи іншими мовами національних меншин тощо.

Для старшої школи це: Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (універсальний профіль), Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов, Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання: природничо-математичний напрям (фізико-математичний, математичний та фізичний профілі), Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання: суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський та економічний профілі) та інші діючі Типові навчальні плани.

Інваріантна складова Типового навчального плану має реалізовуватись у робочому навчальному плані у повному обсязі.

Години варіативної складової Типових навчальних планів передбачаються на:

1) збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;

2) упровадження курсів за вибором;

3) факультативи, індивідуальні та групові заняття.

При розподілі варіативної складової навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.

Якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової, то в колонці «Інваріантна складова» напроти відповідного предмета ставиться напис X+Y, де X – це кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення предмета, а Y – це кількість годин варіативної складової, додатково відведених на вивчення цього предмета. Зазначені години заносяться до класного журналу на сторінку відповідного предмету інваріантної складової. Слід зазначити, що розробляючи календарне планування в такому випадку вчитель самостійно вирішує питання щодо збільшення кількості годин на вивчення тих чи інших тем в порівнянні з передбаченими навчальною програмою. Адже навчальна програма, це документ, який визначає змістове наповнення навчального предмета, а кількість годин на його вивчення визначається саме навчальними планами.

Якщо години варіативної складової відводяться на курси за вибором, то у колонці «Варіативна складова» зазначаються ці курси та вказується кількість годин на їх вивчення. Курси можуть бути 9 - 70-ти годинні. За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або у окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом.

Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. При цьому, слід зазначати з яких навчальних предметів інваріантної складової вони проводяться. В окремому журналі зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.

У спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозволяється за рахунок загального навчального навантаження збільшувати гранично допустиме навантаження учнів до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

Класи	5-денний навчальний тиждень	6-денний навчальний тиждень
1	20	22,5
2	22	23
3	23	24
4	23	24
5	28	30
6	31	32
7	32	34
8	33	35
9	33	36
10 - 12	33	36

У гімназіях, ліцеях, колегіумах змістове наповнення технологічної освіти в 8-11 класах може спрямовуватись на вивчення інформаційних технологій (веб-дизайн, комп’ютерне моделювання, комп’ютерна графіка тощо).

Загальноосвітні навчальні заклади можуть розробляти експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани.

Експериментальні навчальні плани розробляються у випадку, коли навчальний заклад бере участь у всеукраїнських (регіональних) експериментах, що передбачають внесення змін до інваріантної складової Типових навчальних планів. При затвердженні та погодженні до таких планів додаються копії наказів про експериментальну роботу, копії документів, що підтверджують надання відповідних грифів Міністерства авторським та експериментальним програмам тощо.

Індивідуальні навчальні плани розробляються у випадку коли:

- планується внесення змін до порядку та умов освоєння навчальних предметів інваріантної складової (вивчення інтегрованих предметів, вивчення предметів інтегрованих з курсами за вибором тощо);

- планується вивчення окремих предметів за авторськими програмами;

- заклад працює у режимі «повного дня»;

- навчальний процес вечірньої (змінної) школи ІІІ ступеня здійснюється за дворічним терміном;

- у зв’язку із специфікою діяльності, навчальний заклад не може використати жоден із варіантів затверджених Типових навчальних планів.

Індивідуальні і експериментальні робочі навчальні плани розробляються тільки для класів, в навчальних планах яких передбачено зазначені вище зміни та, в обов’язковому порядку, щороку затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментами (управліннями) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та погоджуються Міністерством освіти і науки України до 25 серпня.

Директор

департаменту загальної середньої

та дошкільної освіти О. В. Єресько

Організація навчально-виховного процесу в початкових класах у 2013-2014 н.р.

Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» у 2012/13 навчальному році було розпочато поступове впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти.

Інформуємо, що у 2013/2014 навчальному році для організації навчально-виховного процесу учнів 1- х класів чинними залишаються методичні рекомендації від 01.06.2012 року № 1/9- 426 «Щодо методичних рекомендацій з базових дисциплін» додаток, «Початкова школа» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17, 2012).

Для 3-4 класів - рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу, що розміщено в інструктивно-методичному листі від 09.06.2011 р. № 1/9-454 «Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 році» додаток «Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2011/2012 році» (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 17-18, 2011).

З метою організованого переходу на Державний стандарт початкової загальної освіти Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються).

Просимо довести зазначену інформацію до відома керівників і вчителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Заступник Міністра Б. М. Жебровський

Лист Міністерства освіти і науки від 30.05.2013 № 1/9-383

Міносвіти вивчить готовність шкіл до нових державних стандартів

VІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціально-педагогічна робота в закладах освіти інклюзивної орієнтації»

11 квітня представники нашої школи взяли участь у VІІІ Всеукраїнській науково - практичній конференції, присвяченій темі соціально-педагогічної роботи в закладах освіти інклюзивної орієнтації, яку проводив Хмельницький інститут соціальних технологій Університету "Україна". В ході роботи конференції були розглянуті питання нормативно-правового забезпечення інклюзивного навчання учнів та студентів, проблеми соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю з особливими потребами в освітньому середовищі.

У червні буде проведено Всеукраїнську акцію "Нові стандарти - нова школа", у ході якої буде визначено готовність шкіл до викладання інформатики й іноземних мов за новими державними стандартами.

З метою вивчення готовності загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження нового Державного стандарту початкової, базової та повної загальної середньої освіти в 2-х та 5-х класах, у червні цього року буде проведено Всеукраїнську акцію "Нові стандарти - нова школа". Про це йдеться у відповідномунаказі профільного міністерства.
Акція буде проводитися у формі відвідування директорами шкіл одного району загальноосвітніх навчальних закладів іншого району.
З цією метою у Міністерстві освіти визначено перелік питань, що мають бути вивчені під час проведення акції з стану готовності шкіл до впровадження нових стандартів у 2-х та 5-х класах.
Окрім питань щодо санітарно-гігієнічного стану, організації харчування та медичного обслуговування учнів мають бути вивчені питання оснащення шкіл комп'ютерною технікою, кваліфікаційного рівня вчителів інформатики та іноземних мов, їх вік тощо.
Також міністерство цікавлять питання проведення навчання вчителів іноземної мови та інформатики у 2-х та 5-х класах, доступ учителів до Інтернету, а також плани шкіл з проведення оцінювання учнів 5-х класів у 2013/2014 році.
Регіональні підсумки Акції мають бути підбито 21 червня на нарадах в Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях. Узагальнені матеріали акції будуть розглянуті на засіданні підсумкової колегії Міністерства освіти і науки.
Начальники управлінь освіти і науки мають вжити заходів для проведення Акції.
Як відомо, у цьому навчальному році почалося впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який був затверджений урядом у квітні 2011 року.
Одним із кроків стало впровадження у новому стандарті інформаційно-комунікаційних технологій. Відповідно до нового Державного стандарту, всі учні початкової школи, починаючи з 2 класу, почнуть освоювати та використовувати їх в практичній діяльності.
Ще однією особливістю стандарту є введення нових програм вивчення іноземних мов, згідно з якими учні в усіх школах України з першого класу почнуть вивчати одну іноземну мову, а починаючи з п’ятого класу – другу.
У міністерстві впевнені, що згодом учні старшої школи отримають можливість слухати ряд предметів іноземною мовою.

Семінар-практикум для методистів районних/міських методичних кабінетів з питань інклюзивного навчання

     21 березня 2013 року на базі нашої школи відбувся семінар-практикум для методистів районних та міських методичних кабінетів з питань науково-методичного супроводу неперервної освіти вчителя початкових класів в умовах інклюзивного навчання.
    Директор школи В.Д.Грищук привітав учасників семінару та виступив із презентацією нашого навчального закладу.
    У ході семінару учасники мали змогу почути доповіді: Попика О.Ф., проректора обласного інституту післядипломної освіти; Савчук Н.К., методиста науково-методичного центру дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти ХОІППО; Галас А.В., завідувача сектора початкової освіти ХОІППО; Дупляк Т.В., заступника начальника управління освіти Хмельницької міської ради; Кривошей Н.В., заступника директора з навчально-виховної роботи початкових класів СЗОШ №15.
   Систему роботи з питань інклюзивного навчання у нашій школі презентувала заступник з навчально-виховної роботи початкових класів Горбатюк О.Ф. Презентація закладу відбулася у вигляді ток-шоу "Говорить школа №8", учасниками якого стали також Бігус І.М.,вчитель початкових класів, учень нашої школи Ілля Мазур та його мама Ольга Анатоліївна.
Завершенням семінару став психологічний тренінг "Школа інклюзивного навчання", проведений Бігус Л.А., головою методичного об'єднання вчителів початкових класів нашої школи.

Про хід семінару на сайті управління освіти Хмельницької міської ради читайте тут.
Використано фотоматеріали з сайту education.km.ua

Зі святом Весни!

Весна барвистим рушником

Протерла зимове віконце,

І знов пташиний лине спів,

І яскравіше світить сонце.

І молодіють знов жінки,

Як проліски, на жовтолисті,

А усмішки, немов квітки,

Цвітуть грайливо на обличчях.

В цей день, а також в день майбутній,

Нехай ці квіти не зів’януть,

А незабудкою, коханням,

Провісником щасливим стануть!

Неначе сніг, хай сум розтане,

Добром і ласкою зігрітий,

І біла смуга в долі стане -

На все життя, у цілім світі!
З найкращими побажаннями адміністрація сайту

Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

№ 1/9-529 від 26 липня 2012 року

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
Автономної Республіки Крим,
управління освіти і науки обласних,
Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій

Про організацію психологічного і соціального
супроводу в умовах інклюзивного навчання

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту надсилає для практичного використання методичний лист "Психологічний і соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання", розробленого з метою запровадження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872.

Водночас, інформуємо, що 18 липня 2012 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 635 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963", якою уведено посаду асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Просимо зміст листа та вищевказаної постанови довести до відома керівників районних та міських відділів освіти, керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Додаток: на 7 арк.

Заступник Міністра Б.М. Жебровський

Додаток до листа МОНмолодьспорту
від 26.07.2012р. №1/9-529

"Психологічний і соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання"

Шляхи впровадження інклюзивного навчання визначено Концепцією розвитку інклюзивної освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 01.10.2010 № 912, а саме, в частині навчально-методичного забезпечення освітнього процесу передбачається реалізація корекційно-розвиткової складової особистісно-орієнтованого навчального плану в умовах інклюзивного навчання.

З урахуванням основних тенденцій щодо змін у системі освіти дітей з особливими освітніми потребами окреслено напрями діяльності, які потребують підвищеної уваги, одним з яких є психологічний і соціальний супровід інклюзивного навчання в Україні.

Зміст та основні завдання участі психологічної служби системи освіти з питань впровадження інклюзивного навчання визначено низкою нормативно-правових документів, зокрема, наказом Міністерства освіти і науки від 11.09.2009 № 855 "Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009 - 2012 роки".

З метою залучення дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір передбачено різні форми їх навчання, зокрема, у спеціальних класах у загальноосвітніх навчальних закладах, що регламентується Положенням про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 29.12.2010 р. за № 18707.

Зазначеним нормативним документом визначено завдання психолого-педагогічного супроводу:

а) актуалізація особистісного потенціалу розвитку дитини;

б) формування позитивних міжособистісних стосунків учнів з порушеннями психофізичного розвитку та їх ровесників у процесі внутрішкільної інтеграції;

в) консультування батьків або осіб, які їх замінюють, щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, професійної орієнтації, соціальної адаптації їх дитини тощо.

Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011р. № 872, визначено, що у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням працівниками психологічної служби (практичними психологами, соціальними педагогами) цих закладів та відповідними педагогічними працівниками.

Діяльність працівників психологічної служби координується центрами практичної психології і соціальної роботи, міськими, районними методичними кабінетами.

Вищезазначеним документом передбачено також організацію корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами вчителями-дефектологами та практичними психологами.

З огляду на те, що питання визначення функцій і повноважень спеціалістів психологічної служби (практичного психолога і соціального педагога) є актуальним, звертаємо увагу на недопущення покладання адміністрацією навчальних закладів на цих спеціалістів обов’язків, що не належать до їх професійної компетентності.

Зокрема, це стосується заміни корекційних занять вчителя-дефектолога корекційними заняттями, які проводить практичний психолог.

Питання психологічного і соціального супроводу дітей знаходиться на перетині функцій багатьох спеціалістів, а тому не можуть бути віднесені до сфери професійної діяльності виключно одного з них.

Кваліфікаційна характеристика та основні функціональні обов’язки соціального педагога в умовах інклюзивної освіти визначені наказом Міністерства освіти і науки від 28.12.2006 №864 "Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України".

Визначаючи основні завдання на 2012-2013 навчальний рік практичним психологам і соціальним педагогам рекомендовано звернути посилену увагу на проблеми психологічного і соціального супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу в умовах інклюзивного навчання, що сприятиме пристосуванню освітнього середовища до потреб дитини з урахуванням її особливостей та можливостей, забезпеченню соціальних потреб.

З цією метою проводиться вивчення індивідуальних особливостей учня, його можливостей і потреб, рівня сформованості у нього пізнавальних процесів і дій.

Таким чином, діагностична робота має бути спрямована на вивчення:

співвідношення рівня розумового розвитку дитини і вікової норми;
рівня розвитку когнітивної сфери;
особливості емоційно-вольової сфери;
індивідуально-типологічних особливостей;
рівня сформованості мотивації до навчання;
рівня розвитку комунікативних здібностей;
розумової працездатності та темпу розумової діяльності.

Під час вивчення психічного розвитку дитини психолог виявляє фактори, які зумовлюють труднощі пізнавальної діяльності, спілкування та соціальної адаптації, а також ті резерви, які можна використовувати у корекційно-розвитковій роботі.

Визначення рівня і особливостей пізнавальної діяльності повинно передувати будь-яким іншим психологічним дослідженням, щоб з’ясувати труднощі та обмеження, які можуть виникати при виконанні діагностичних завдань і призводити до неправильного тлумачення отриманих результатів.

Під час вивчення індивідуальних особливостей дитини важливо враховувати особливості її розвитку та фізичні обмеження.

Наприклад, працюючи з дитиною, хворою на дитячий церебральний параліч, слід пам’ятати, що через мовленнєві труднощі, порушення міміки, тощо може скластися неправильне враження щодо інтелектуальних можливостей дитини. Психічний стан такої дитини можна визначити тільки шляхом уважного спостереження за її діяльністю та шляхом спілкування з нею та за допомогою спеціальних методів діагностики.

Психофізіологічні особливості дитини, рівень її розвитку, потенційні можливості щодо опанування навчальним матеріалом є основними індикаторами, які беруться до уваги при розробленні індивідуальної програми розвитку.

Індивідуальна програма розвитку розробляється групою фахівців (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Така програма розвитку містить загальну інформацію про учня, визначає систему додаткових послуг інших спеціалістів, засоби і шляхи щодо необхідної адаптації навчального середовища, модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план.

Завдання психолога – надати до програми узагальнену інформацію за результатами проведеного вивчення та рекомендації стосовно врахування індивідуальних особливостей дитини у навчально-виховному процесі та взаємодії зі шкільним оточенням.

Практичний психолог в інклюзивному середовищі формує психологічну готовність учасників навчально-виховного процесу (учнів, батьків, вчителів, представників адміністрації) до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.

Така психологічна готовність формується через проведення тренінгових занять, лекторіїв, семінарів, консиліумів, виступів тощо, зміст яких спрямований на подолання упередженого ставлення до дітей з особливими потребами, руйнування міфів і стереотипів, стигматизації та дискримінації.

Оскільки вчитель своїм ставленням моделює очікувану від учнів поведінку, важливо розпочати проведення таких занять саме з педагогами навчального закладу.

Необхідно працювати з педагогами щодо уникненням використання медичної термінології, що застосовується в педагогічній практиці для характеристики дітей з особливими освітніми потребами.

Зміст занять з учнями слід спрямувати на формування у них вміння бачити та цінувати відмінності, слухати та враховувати різні точки зору, висловлювати свою думку, поважаючи думку інших, оволодівати навичками співпраці з різними дітьми. Формування толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами сприятиме гармонізації стосунків в учнівському колективі та допоможе педагогічним працівникам створити сприятливе середовище для розкриття потенціалу кожної дитини.

При проведенні індивідуальної роботи психолог працює безпосередньо з дитиною з особливостями психофізичного розвитку, щодо збереження її здоров’я, пошуку та реалізації її всебічного розвитку, формування позитивної мотивації до навчання.

Актуальним залишається питання застосування психодіагностичного інструментарію та корекційних програм у роботі з вказаною категорією дітей, які, як правило, потребують адаптації (зміна характеру подачі матеріалу, без зміни змісту або концептуальної складності завдання), рідше, модифікації відповідно до індивідуальних особливостей дитини.

Зокрема, відповідно до потреб дитини можуть використовуватись такі види адаптації:

адаптація середовища (збільшення інтенсивності освітлення в кімнатах, де є діти з порушеннями зору; зменшення рівня шуму в класі, де навчається дитина з порушенням слуху, забезпечення її слуховим апаратом; створення відокремленого блоку в приміщенні школи для учнів початкових класів; забезпечення архітектурної доступності для дитини з порушенням опорно-рухового апарату);
адаптація змісту, методів і форм навчальної діяльності (використання навчальних завдань різного рівня складності; збільшення часу на виконання, зміна темпу занять, чергування видів діяльності);
адаптація методичних матеріалів (адаптація навчальних посібників, наочних та інших матеріалів; використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів тощо).

Ознайомившись із особливостями психофізичного розвитку дитини та готуючись до роботи з нею, психолог аналізує, перш за все, відповідність інструментарію (стимулів) та вибрані методики.

Для дітей із сенсорними порушеннями очевидним є прилаштування інструментарію (стимулів) до можливостей дитини та критичного вибору методик, які дозволяють використати потенціал дитини. Наприклад, для дитини з порушенням зору малюнки (методика "Четвертий – зайвий") мають бути контрастнішими та більшими за розміром.

Для дитини зі спастикою кінцівок є проблематичним використання малюнкових методик, при використанні яких необхідно домовитися з дитиною про сигнали, що відповідають певному вибору (стимульний матеріал до тесту тривожності Р. Теммпл, В. Амен, М. Дорки).

Оскільки можуть виникнути труднощі зі сприйманням малюнків, вони не повинні бути надміру стилізованими та складними. Необхідно передбачати можливі труднощі, пов’язані з процесом сприймання самих зображень, та відрізняти їх від розуміння чи нерозуміння сюжету, логічних зв’язків у ньому.

Для дітей з порушеннями мовлення будуть мало прийнятними вербальні методики. При цьому важливо розрізняти труднощі активного мовлення через порушення артикуляції та розуміння зверненого мовлення.

Обмеження у використанні діагностичних методик також можуть бути пов’язані зі способом життя обстежуваних, обмеженістю їхніх соціальних зв’язків і відповідних знань та уявлень про навколишній світ. У зв’язку із цим, не можна беззастережно використовувати певні проективні методики, що в цілому за процедурою виконання могли б відповідати технічним можливостям обстежуваного. Наприклад, методика Рене Жіля, яка часто і успішно застосовується для виявлення проблем, пов’язаних зі спілкування та самовизначенням підлітків, не завжди може бути адекватною в роботі з підлітком, фізичні обмеження якого не дозволяють сприймати ситуації, наведені в методиці, як проективні на себе. Причиною є те, що спосіб життя виключає, наприклад, відвідання кінотеатру, прогулянки за місто разом із друзями тощо. Тому перш ніж застосовувати таку методику, потрібно переконатися, що у дитини є відповідний життєвий досвід, пов’язаний із зображеними ситуаціями.

Таким чином, психолог приймає рішення, які методики включити при діагностичному вивченні та яким чином мають бути адаптовані стимульні матеріали. Водночас, рекомендовано провести обговорення методик та способів їх адаптації під час засідання методичного об’єднання практичних психологів.

Разом із тим, звертаємо увагу, що відповідно до "Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2001 № 330, має бути проведена експертиза всіх діагностичних методик, психокорекційних, психотерапевтичних та реабілітаційних технік і технологій, соціологічних та соціально-психологічних опитувальників.

З урахуванням вади розвитку та потенційних можливостей дитини організовується й психокорекційна робота. Більшість дітей з особливими освітніми потребами можуть бути долучені до роботи в корекційній групі. Однак, психологу необхідно заздалегідь оцінити та продумати альтернативні вправи, з урахуванням потреб розвитку дитини.

Корекційна робота має бути спрямована на розвиток усіх видів сприймання, особливо зорового і слухового, на базі яких розвиваються вищі психічні функції.

З розвитком сприймання збагачуються різноманітні знання про навколишній світ і розуміння зв’язків між предметами та явищами, отже, розвивається мислення і мовлення дітей. Під час корекції розвитку та навчання дитини необхідно дбати про зміцнення її працездатності, уміння зосереджувати увагу, цілеспрямовано працювати: ставити перед собою мету, усвідомлювати способи її досягнення, адекватно оцінювати результати.

Особливої уваги потребує розвиток навчальної мотивації, бажання вчитися, формувати віру дитини у власні можливості, що можливо завдяки усвідомленню і оцінці реальних досягнень.

У разі, якщо мова йде про корекцію чи розвиток окремих пізнавальних процесів краще організовувати індивідуальні заняття. Результати діагностичної роботи слугують орієнтирами для роботи психолога, педагогів, батьків і самої дитини. Водночас ступінь інтегрованості дитини в освітнє середовище є індикатором ефективності і адекватності психокорекційного впливу.

Соціально-педагогічний супровід базується на створенні сприятливих умов для взаємодії учня з соціальним середовищем з метою попередження виникнення або усунення вже існуючих дестабілізуючих розвиток факторів та формування стійкості до ситуацій дезадаптації.

Алгоритм діяльності практичного психолога і соціального педагога, в умовах інклюзивної освіти включає:

1. Ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю протікання захворювання, співбесіду з представником психолого-медико-педагогічної консультації;

2. Бесіду з дитиною та її батьками, метою визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування, пізнавальних можливостей, самоконтролю поведінки, емоційно-вольової сфери тощо);

3. Оцінку освітнього середовища, визначення щодо його відповідності до потреб і можливостей дитини. Психолог надає пропозицію щодо здійснення організаційних, функціональних, методичних змін.

4. Вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини.

5. Проведення психолого-педагогічного консиліуму з метою розробки індивідуальної програми розвитку.

6. Проведення зустрічі з батьками і учнями класу (школи), педагогами з метою формування їх психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.

7. Проведення психокорекційної роботи з метою розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості.

8. Відстеження соціально-психологічного клімату в колективі та статусу дитини в групі.

9. Сприяння соціальній інтеграції дитини: залучення в позакласну і позашкільну діяльність.

10. Моніторинг рівня адаптованості й інтегрованості учня, адаптація відповідних індивідуальних програм, планів.

Успішність навчання дитини з особливими освітніми потребами залежить від ранньої діагностики та вчасно наданої відповідної допомоги фахівцями. Велика роль в цьому належить фахівцям психолого-медико-педагогічної консультації, діяльність якої регламентується Положенням про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженим спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 06.12.2011 за № 1407/20145.

Головним завданням психолого-медико-педагогічних консультацій є надання консультативно-методичної допомоги дітям з особливими освітніми потребами та батькам, які їх виховують, педагогам.

Водночас, завданнями психолого-медико-педагогічних консультацій є визначення за якою навчальною програмою має навчатися дитина, без визначення типу навчального закладу.

За результатами психолого-педагогічного вивчення дитини надається психолого-педагогічний висновок та рекомендації, які фіксуються у витязі з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації.

Звертаємо увагу, що зміст психолого-педагогічного висновку не містить медичного, зокрема, психіатричного, діагнозу, а передбачає формулювання, щодо особливостей психічного розвитку дитини та її психологічний стан з використанням лексичних засобів у контексті психолого-педагогічної термінології.

При цьому у висновку у стислому викладі зазначаються ті основні показники, які мають значення для розрізнення станів розумового розвитку дитини. Рекомендації психолого-медико-педагогічних консультацій відображають напрямки психолого-педагогічної роботи з дитиною, спрямовані на реалізацію потенціалу розвитку і виховання, враховуючи її індивідуальні особливості засвоєння знань, навичок, практичного та соціального досвіду.

Директор департаменту О.В. Єресько

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 26.07.2012

Веб-сайт школи

Відкрився веб-сайт нашої школи, на даний час сайт наповнюється інформацією і вже зовсім скоро Ви зможете знайти на ньому усю необхідну інформацію що стосується нашого закладу.

Можливості сайту:

додавання, редагування та видалення новин;
створення розділів та підрозділів;
легке та зручне створення фотоальбомів.

14.01.2011

Вернутись назад

Навігація

Новини

14.01.2011

Веб-сайт школи

Відкрився веб-сайт нашої школи, на даний час ...

далі ↓

Всі новини

Контакти

Адреса: 24232 Вінницька область Томашпільський район село Гнатків вул.Пирогова,1

Тел.:(04348)4-97-66

web-site: http://gnt.tmedu.vn.ua

Гнатківська ЗОШ І-ІІІ ступен

Новини

ПУТІВНИК ПОСЛУГИ ДЕМО ВЕРСІЯ ГОСТЬОВА КНИГА НАПИСАТИ НАМ НОВИНИ ОСВІТИ ПЕРЕКЛЮЧИТЬ НА РУССКИЙ ЯЗЫК

Наказ МОН № 772 від 17.06.13 року

Наказ МОН № 772 від 17.06.13 року

Наказ МОН № 772 від 17.06.13 року

Веб-сайт школи

Навігація

Новини

Контакти